Харроза

Харроза — це озимий сорт тритикале, створений Інститутом рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН і зареєстрований у 2012 році. Цей сорт відноситься до середньостиглих з вегетаційним періодом 275-286 днів і середньорослий (100-120 см). Харроза має підвищену зимостійкість, посухостійкість та стійкість до вилягання, що робить його придатним для вирощування в регіонах Лісостепу та Полісся. Потенційна врожайність зерна сорту сягає 10,0 т/га, що свідчить про його високий продуктивний потенціал.

Тритикале — це штучно створена зернова і кормова культура, яка є гібридом пшениці та жита. Вона поєднує в собі найкращі господарсько-біологічні властивості обох батьківських форм, зокрема високий вміст білка (14,2%) та крохмалю (68%) у зерні, а також підвищений вміст лізину і основних поживних речовин у зеленій масі. Завдяки цим характеристикам Харроза має високу якість зерна і кормову цінність, що робить її цінною культурою для біологізації сільськогосподарського виробництва.

Для вирощування сорту рекомендуються такі попередники, як зайняті пари, горох, багаторічні трави та кукурудза на силос. Технологія підготовки ґрунту, строки сівби та норми висіву аналогічні тим, що застосовуються для озимої м’якої пшениці. Вихід спирту з 1 тонни шроту становить 465 літрів, що свідчить про потенціал сорту для використання у промислових цілях.