Українка

Тимофіївка лугова – це однодольна трав’янистий вид, що належить до родини Злаків і широко використовується як кормова культура в лісостепових та степових зонах України. Рослина є холодостійкою, мезофітною, здатна розвиватися при помірній зволоженості ґрунту, але потребує достатньої кількості води і не витримує тривалих посух. Вона добре росте на глинистих, супіщаних та суглинистих ґрунтах, а також на кислих або бідних ґрунтах, що робить її придатною для вирощування в умовах низької родючості.

Агротехнічні особливості включають посів у весняний (квітень) або осінній період. Глибина посадки становить 1–2 см, а оптимальна температура росту – 15–20 °C. Перед посівом ґрунт очищують від бур’янів і підготовлюють шляхом розпушування до глибини 25 см; при ранньому весняному посівах додають перегній (30 t/га). Культура добре реагує на добрива, особливо азотні, що збільшує врожайність. Після кожного укосу проводять боронування для насичення ґрунту киснем.

Тимофіївка лугова має високий вміст білка (приблизно 4 кг/м² у сіні) і корисних жирних кислот, що робить її цінним кормом для всіх видів тварин. Сіно збирають під час формування бутонів, коли його поживна цінність найвища; пізніше скошена маса має більший обсяг, але нижчий вміст корисних речовин. Урожай сіна може досягати 10 т/га, а зеленої маси – понад 200 ц/га. Крім кормового застосування, рослина використовується у ландшафтному дизайні для створення газонів і озеленення парків, а також як попередник для зернових культур.

Тимофіївка лугова вирощується в чистих посівах (до 12 кг/га) або у сумішах з конюшиною чи люцерною (до 6 кг/га). Вона добре поїдається тваринами, а також має декоративну цінність завдяки зеленому покриттю і високій стійкості до морозів. Умови вирощування включають вологолюбність, витримку затоплення до 30 днів, але не підходить для сухих піщаних ґрунтів або тривалої тіні.